в означеннях
Тлумачення, значення слова «виводити»:

ВИВО́ДИТИ 1, джу, диш, недок.; наказ. сп. виво́дь; ВИ́ВЕСТИ, еду, едеш; мин. ч. ви́вів, вела, ло; док., перех.

1. Допомагати або примушувати йти з собою звідки-небудь, за межі чогось. Батько узяв хлопчика за руку і став виводити з хати (Панас Мирний, I, 1954, 323); [Професор (твердо):] Зараз же виведіть всіх сторонніх (Іван Кочерга, II, 1956, 54); Двоє солдатів з рушницями вивели з провулка жінку (Олесь Донченко, III, 1956, 28);
//  перен. Виключати із складу чого-небудь. — Ти помиляєшся, — говорила Васса. — Те, що тебе вивели із складу бюро комітету.., ще нічого не означає (Григорій Епік, Тв., 1958, 241).
Вивело очі, безос. — очі дуже широко відкрилися (від болю, страждань і т. ін.). Очі вивело із лоба од страшної муки (Тарас Шевченко, I, 1951, 168).

2. перен., із чого. Примушувати кого-небудь втрачати попередній стан. Виводить Ліну з задуми брязкіт хвіртки; це прийшла мачуха, ще досить молода жінка (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 171); В'їдливий писк кулі, що, здавалося, пролетіла над самим вухом, вивів його з оціпеніння (Михайло Стельмах, На .. землі, 1949, 29).
 Виводити (вивести) з ладу див. лад; Виводити (вивести) з рівноваги див. рівновага; Виводити (вивести) з себе — примушувати дуже нервувати; роздратовувати. Мене пригнічувала домашня обстановка, виводила з себе буденними розмовами дружина (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 267).

3. Вести куди-небудь, вказуючи шлях; спрямовувати рух. — Іди, Химо, голубочко! — говорить Катря. — Я ось тільки ще два слова скажу, я тебе наздожену. А сама виводить мене на стежечку (Марко Вовчок, I, 1955, 206); [Стрижень:] Адмірал ескадру виводити в море відмовився (Олександр Корнійчук, I, 1955, 34); Данила під руки виводять на вулицю, садовлять на бричку (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 169);
//  Керуючи за допомогою руля, весел, радіозв'язку і т. ін. предметом, що рухається, спрямовувати його куди-небудь. Скоріше б до центру! І тут капітан Першим виводить Командирський танк (Олександр Підсуха, Поеми, 1954, 24);
//  перен. Сприяти, допомагати кому-, чому-небудь діяти, розвиватися і т. ін. певним чином. Жовтнева революція вивела країну на шлях соціалізму (Програма КПРС, 1961, 10); — Спасибі тим, хто вивів мене на путь праведну (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 337);
//  перен. Простягатися, вказуючи на напрямок руху звідки-небудь кудись (про дорогу, стежку і т. ін.). Міліючи, яр виводив на рівний степ (Василь Козаченко, Серце матері, 1947, 14); Іду — сам не знаю куди, першою ліпшою доріжкою. Куди вона виведе, куди приведе — мені невідомо (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 56).
 Виводити (вивести) танець — виконувати груповий танець, в якому учасники рухаються один за одним; бути ведучим у танці. Дівчата, побравшись за руки в кружок, виводили танець, співаючи перепілки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 104); — Даваймо у кривого танця! Веди, Галю! Без тебе ніхто не виведе (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 322).
Виводити (вивести) на орбіту — спрямовувати рух літального космічного апарата на задану орбіту. В Радянському Союзі створені потужні і надійні ракети, здатні виводити на орбіту важкі кораблі (Наука і життя, 10, 1961, 18).
 Виводити (вивести) в люди — допомагати кому-небудь забезпечити помітне становище в суспільстві, вищий рівень життя. Марія Залізняк сама виводила дітей у люди (Вадим Собко, Звич. життя, 1957, 12); Виводити (вивести) на чисту (на свіжу) воду — викривати кого-небудь в підступних, нечесних і т. ін. діях. — Виведу я тебе на чисту воду, виведу! Тепер не викрутишся (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 86); [Карпо:] Я мушу все вивести на свіжу воду, я не я буду, коли не дізнаюсь, хто перший пустив на мене та Домаху лиху славу!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 165).

4. На основі певних міркувань, роздумувань робити якийсь підсумок, висновок. Дивитися і підмічати, виводить висновок з подій, — тобою ж хочу я звучати, народе рідний, любий мій (Павло Тичина, II, 1947, 151);
//  Досліджуючи, обчислюючи щось, будувати формулу, теорему і т. ін. Лежачи між гарячим камінням, виводив [Брянський] якісь додаткові формули для стрільби (Олесь Гончар, I, 1954, 102); Вчений [Торрічеллі] не лише дослідив явище швидкості витікання рідини з отвору, а й вивів відповідну теорему (Наука і життя, 10, 1958, 46).

5. Плодити потомство (про птахів, тварин). Всі птахи мостять гнізда і виводять діток навесні, а кривоніс зимою (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 88); Це була старенька дідова шапка. Кішка виводила в ній кошенят (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 471);
//  Вирощувати нову породу тварин, новий сорт рослин. Ну, словом, сорт новий морозостійких слив Данило Якович трудом натхненним вивів (Максим Рильський, II, 1956, 216).

6. Робити, будувати що-небудь, що має протяжність, висоту. І раб копає землю, теше камінь, і носить мул з ріки, і ліпить цеглу, виводить мури (Леся Українка, I, 1951, 253); А вся решта війська стала до роботи — виводила земляні вали (Яків Качура, II, 1958, 419); Якось вишукали матеріали і з правого боку закінчили бики для перекриття через канал і навіть вивели півповерх (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 432).

7. Усувати, видаляти, винищувати без залишку. — Не ми заводили ці звичаї, не нам їх і виводить, — промовив швидкий Корчака (Нечуй-Левицький, II, 1956, 222); Виявилось, що й перемерзлий полин добре виводить бліх (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 103); Нова доба з новим сонцеворотом! Тевтонство — виведем, як той лишай! (Павло Тичина, II, 1947, 197).

8. Старанно писати, вимальовувати. Олександр сів писати листа головнокомандуючому. Рука тремтіла, виводячи на папері літеру за літерою (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 326); Малювали [учні] мовчки, прикусивши язики, старанно виводили лінії, накладали тони і півтони (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 199);  * Образно. Місячна ніч сипала світло в хату, виводила золоті узори на стіні (Іван Цюпа, Три явори, 1958, 84).

9. Співати або грати щось, переважно протяжне. Біліють хати в селі, в густі тіні сповиті, десь дівчата виводять «верби рясної» (Степан Васильченко, I, 1959, 294); Одначе, думаю, хто ж це так гарно виводить? Пісня старовинна і по-дідівському протяжлива, а голос молодий (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 81); Невгамовно заливався голосний бубон в чиїхось дужих руках, то затихала, то знову тонко виводила скрипка (Микола Олійник, Леся, 1960, 79);
//  розм. Довго витримувати окремі високі ноти в пісні, що співається групою. [Шумейко:] Давайте. Я проведу голос, а ви за мною. А виводить же кому? [Середа:] Я буду виводить. У мене голос нічого (Іван Микитенко, I, 1957, 458); — Хай он Марченко виведе — я охрип!.. їй-бо ж охрип! — просився Максим (Степан Васильченко, I, 1959, 102);
//  Вимовляти протяжно, повільно. Швидко прочитає він те, що інші по складах виводять (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 19).

10. Описувати, зображати кого-, що-небудь у якомусь творі. Письменник вивів.. позитивні образи представників народних мас і протиставив їх образам панівної верхівки тодішнього суспільства (Українська література, 8 клас, 1957, 87).

11. Виконувати якусь роботу, витягаючи щось раз у раз або протягом певного часу. Галочка так і слуха: забуде і роботу, устромить голку у полотно та й не виводить її (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 327); Невід рибалки повільно виводять з води (Петро Дорошко, Єдність, 1950, 4).
 Виводити, вивести нитку — випрядати нитку. Пріська сидить на днищі, висукує та виводить нитку за ниткою (Панас Мирний, III, 1954, 30); Ця сорочка в нього зіткана з найтонших ниток, які могла вивести його Докія (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 179).

12. тільки недок., від кого—чого, заст. Брати початок (звичайно про рід). От тому-то господь знає, Чи наш славний князь рутенський Виводив свій рід від давніх Галицьких князів, чи ні (Іван Франко, XIII, 1954, 11).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 366.

Коментарі (0)

ВИВО́ДИТИ 2, джу, диш, недок., ВИ́ВОДИТИ, джу, диш, док., перех.

1. Водити коня з певною метою. На дворі конюхи виводили засідланих коней. Двадцять п'ять юних кавалеристів училися сідати, їздити і злазити з коней (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 23).

2. тільки док. Водячи кого-небудь, примусити довго ходити десь або побувати скрізь. — Виводив [Лаврін] попід руки свою Мелашку по всіх Западинцях до півночі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 328); То як учепиться кого блуд у лісі, то може виводити людину всю ніч на одному місці (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 55).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 367.

Коментарі (0)