ВИ́ЖЕБРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вижебрати. Лучче мені гіркий полин їсти, ніж вижебраний вами хліб (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 346); Вона [Ядзя] часто чула, що.. сходяться з околиці всі жебраки, щоби пити й забавлятися за вижебраний гріш (Ольга Кобилянська, Вибр., 1954, 102).