ВИ́ЖОЛОБЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вижолобити. Марко з одчаєм ухопив ще один ключ, з трьома борідками, — вони були посередині трохи вижолоблені (Іван Микитенко, II, 1957, 326).
ВИ́ЖОЛОБЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вижолобити. Марко з одчаєм ухопив ще один ключ, з трьома борідками, — вони були посередині трохи вижолоблені (Іван Микитенко, II, 1957, 326).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 396.