ВИЖОЛО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЖОЛОБИТИ, блю, биш; мн. вижолоблять; док., перех. Робити, видовбувати в чому-небудь заглибину, отвір. Потоки біжать нестримно стрімголов додолу, вижолоблюють гірські кременисті груди (Марко Черемшина, Тв., 1960, 848); Капля води — і та вижолоблює камінь, а що ж., гаряче людське слово? (Ірина Вільде, Винен.., 1959, 6); Подорожні.. подалися до темної печери, котру вижолобила вода в стрімкій стіні яру (Іван Франко, V, 1951, 60).