в означеннях
Тлумачення, значення слова «визначати»:

ВИЗНАЧАТИ, аю, аєш і рідко ВИЗНАЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИЗНАЧИТИ, чу, чиш, док., перех.

1. Встановлювати, розпізнавати що-небудь за певними ознаками. Погиба насторожено визначає, що дорогою проїхав не віз, а бричка (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 80); Начальник цеху з одного погляду точно визначив, що трапилось (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 22); І тільки по розривах зенітних снарядів у небі Вихор визначив її [ескадри] напрямок (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 58);
//  Обчислюючи, вимірюючи і т. ін., знаходити певну величину, місце і т. ін. Доки очі не звикнуть до гірських умов, старший лейтенант заборонив і собі, і своїм підлеглим визначати дистанції на око (Олесь Гончар, I, 1954, 102).

2. Розкривати суть чого-небудь, характеризувати, формулювати, робити визначення (в 2 знач.). Більшовики позитивно визначали класовий характер і класове значення революції, говорячи: переможна революція, це — «революційно-демократична диктатура пролетаріату і селянства» (Ленін, 13, 1949, 89); Визначити поняття — значить розкрити його зміст, тобто вказати істотні ознаки, які є відображенням корінних властивостей предметів (Логіка, 1953, 37).

3. Виділяти, призначати кого- або що-небудь для якоїсь мети. За скликання об'єднаного засідання Рад голосували всі.. Зразу ж визначили і доповідача (Андрій Головко, II, 1957, 465); — А ми землю одберемо!.. Залишимо вам стільки, скільки визначить громада (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 705);
//  Указувати, призначати місце, час і т. ін. для чого-небудь. Тихович, мов полковник той, визначує місце бойовища, відмірюючи ланцюгом стосажневий квадрат (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 226); Бойовий наказ, що його одержав Білогоров, точно визначав місце дивізії в наступі (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 331); Металургійного велетня треба було пустити в строк, який визначили уряд і партія (Олесь Донченко, I, 1956, 156).

4. Намічати, накреслювати для виконання. Озброєна знаннями законів суспільного розвитку, партія чітко, на науковій основі визначає чергові завдання (Комуніст України, 5, 1966, 8); Я бачу, що все-таки і я можу часом осягти мету, яку собі визначу (Леся Українка, V, 1956, 223).

5. Зумовлювати що-небудь, бути причиною чогось. Тільки ленінська національна політика партії ще на самому початку Жовтневої революції могла визначити існування України як держави (Павло Тичина, III, 1957, 277); Ця несподівана згадка... визначила весь характер майбутньої дружби між Юрою і Сьомкою (Юрій Смолич, II, 1958, 50).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 399.

Коментарі (0)