в означеннях
Тлумачення, значення слова «визискувач»:

ВИЗИ́СКУВАЧ, а, чол. Той, хто визискує; експлуататор. Потім.. найшла нова течія. Говорено багато про бідних пролетаріїв і твердосердих визискувачів (Іван Франко, IV, 1950, 307); Найбільш хвилювало те, що в п'єсі осміяний був мулла, темний визискувач народу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 142); На рідкість жорстокими визискувачами виявились поміщики Базилевські (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 193).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 399.

Коментарі (0)