в означеннях
Тлумачення, значення слова «визискуваний»:

ВИЗИ́СКУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до визискувати. Незаможник свідомий своєї належності до класу гнобленого, класу визискуваного, класу передового передусім (Василь Еллан, II, 1958, 88);
//  у знач. ім. визискуваний, ного, чол. Той, кого визискують. — Колись буде така революція, яка одним замахом доконає побіди визискуваних над визискувачами, утиснених над тиранами (Іван Франко, IV, 1950, 309).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 398.

Коментарі (0)