в означеннях
Тлумачення, значення слова «взір»:

ВЗІР (УЗІР), взору, чол., рідко.

1. Зовнішній вигляд кого-, чого-небудь. Як узір хороший у сіна, зелене, то й сіно в ціні (Словник Грінченка);
//  Зразок кого-, чого-небудь. В тоті часи батько Мартовила був взором порядного, непідкупного громадянина (Василь Стефаник, II, 1953, 22).
 На взір: а) на вигляд, як видно зовні. Не коштовний на взір Вельми простий убір. Тільки шабля в камінні аж тає (Павло Грабовський, I, 1959, 296); б) на зразок, як зразок кого-, чого-небудь. [Антей:] Будь утішена, бо наш Федон вже ж вирізьбив на взір твій Терпсіхору (Леся Українка, III, 1952, 432); А дівчина ота спитала: — Тітко Маріє, чи сюди кизяка в глину не треба більш? — і показала в жмені кавалок, що принесла на взір (Андрій Головко, II, 1957, 101).

2. Те, що намальоване або вишите; візерунок. Настя розгорнула взір, на котрому була вимальована райська птиця в гірлянді з чудових рож усякого кольору (Нечуй-Левицький, III, 1956, 227); Спасибі ж, руки, вам за взори ці квітучі (Максим Рильський, I, 1956, 414); Десь років двадцять, певне, вже пройшло Гіркої долі, вдовиної долі, Відколи клала я узір на тло Цієї рясно вишитої льолі (Микола Бажан. Роки, 1957, .251).

3. діал. Зір, погляд. Жандарм надармо натужував взір і слух — годі було добачити або почути що-небудь (Іван Франко, II, 1950, 29); Востаннє взір борця зайнявся з гніву і з стогоном в несилі тяжкій згас (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 20).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 346.

Коментарі (0)