в означеннях
Тлумачення, значення слова «взірець»:

ВЗІРЕ́ЦЬ, рця, чол.

1. Зразок якого-небудь виробу, матеріалу і т. ін., що дає уявлення про інші подібні вироби, матеріали і т. ін. [Річард (підходить до закритої статуї..):] Що ж я хотів змінить в сій статуї? Над чим робити? Кінчати? Ні... Наблизить до природи? Взірця нема (Леся Українка, III, 1952, 110); Вони збирали по горах взірець мінералів та рідкісні лікарські рослини (Олесь Гончар, Дорога.., 1953, 58).
 На взірець — на зразок; так, як що-небудь; подібно до чогось. І вже 9—10 літ, пам'ятаю, я складав українські пісні на взірець народних (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 233); Ми найближчими днями почуємо від нього щось на взірець його торішніх тверджень і вимог (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 28).

2. Те, що намальоване або вишите; візерунок. Вона була убрана в білу довгу сорочку, вишиту чудними взірцями (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 29); — Яка гарна ця подушка! Який це взірець? (Ірина Вільде, Винен.., 1959, 65).

3. чого. Те, що може бути наочним прикладом чого-небудь; щось типове. Мати гордовито дивилась на неї зверху, ніби давала дочці своїм видом взірець непохитної завзятості та самостійності (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 250); В його очах Максим ще й раніше був взірцем доблесті, сміливості і простоти (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 208); Саме народна пісня була й залишається взірцем досконалості художньої форми (Радянське літературознавство, 5, 1958, 28).

4. Те, що варте наслідування, видатний приклад чого-небудь. По заслугах їх [героїв праці] славлять і величають — бо вони взірець, вони — квіт землі і приклад для всіх трудівників (Літературна газета, 6.I 1961, 1); Із них бери взірець високий — З радянських земель і країн (Максим Рильський, Мости, 1948, 98).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, . — Стор. 346.

Коментарі (0)