в означеннях
Тлумачення, значення слова «забагатіти»:

ЗАБАГАТІТИ, ію, ієш, док. Стати багатим. — Ой, коли б я, козаченьку, Та й забагатіла, То я б тебе, ледачого, Й за харч не схотіла! (Українські народні ліричні пісні, 1958, 301); Щоб забагатіти, бояри закладали на шляху свої власні засіки-рогачки і побирали з них.. оплату від усякого проїжджого (Іван Франко, VI, 1951, 39); Все своє життя дід мріяв забагатіти (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 42);
//  чим, з чого. Стати багатим за рахунок чого-небудь. Він мені: «Сирітським добром забагатіти хочеш, Парасю!» (Марко Вовчок, I, 1955, 283); — З п'ятаків та гривень не забагатіємо. Треба правити та вимагати більше (Нечуй-Левицький, III, 1956, 87);
//  на що. Придбати що-небудь, розжитися на щось. — Це ви на нового коня забагатіли? — мовив зраділий Максим, почоломкавшись з кумом (Любов Яновська, I, 1959, 159).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 14.

Коментарі (0)