в означеннях
Тлумачення, значення слова «заблудити»:

ЗАБЛУДИТИ, уджу, удиш, док.

1. Збитися з правильного напрямку, втратити просторову орієнтацію. Чи винна ж голубка, що голуба любить? Чи винен той голуб, що сокіл убив? Сумує, воркує, білим світом нудить, Літає, шукає, дума — заблудив (Тарас Шевченко, I, 1951, 4); Можна заблудити в лабіринті стежок, але партизани хутко привчаються і темної ночі знаходити стежку до своєї землянки (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 92); Заблудив [зв'язківець] і тепер ніяк не може розібрати, де права сторона, а де ліва (Микола Трублаїні, I, 1955, 43).

2. Випадково зайти куди-небудь, приблукати. Замість до свойого передпокою заблудив до кухні (Іван Франко, IV, 1950, 38); Минулося багато вже годів, Як я поміж людьми блукаю; І от я знов додому заблудив (Степан Васильченко, II, 1959, 486);  * Образно. А воля в гостях упилась Та до Миколи заблудила... (Тарас Шевченко, II, 1953, 47).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 24.

Коментарі (0)