в означеннях
Тлумачення, значення слова «заблуканий»:

ЗАБЛУ́КАНИЙ, а, е.

1. Який заблукав, випадково потрапив куди-небудь. Пролинув угорі Крижак заблуканий, і срібно продзвеніло Туге його крило (Максим Рильський, Поеми, 1957, 217); Останнього дня перед від'їздом надійшла заблукана, спізнена листівка від Івонка (Ірина Вільде, Б'є восьма, 1945, 134); У розчинену кватирку влетів жовтий заблуканий листочок (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 105).
 Заблукала куля — куля, яка випадково залетіла куди-небудь; випадково влучила в кого-, що-небудь. Від переправи долітала вже густа стрілянина, і якась заблукана куля пролетіла над його головою (Петро Панч, В дорозі, 1959, 94).

2. перен. Який збився з правильного життєвого шляху. [Черниця:] О, господи, рятуй Оцю заблукану, нещасну душу! (Леся Українка, I, 1951, 117); Буяй, нове життя, серед могил і тлінь, А ти, заблуканий, забудь життя двоїсте, Пісні одспівані одспіваним покинь (Максим Рильський, I, 1956, 102).
Заблукана вівця див. вівця.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 24.

Коментарі (0)