в означеннях
Тлумачення, значення слова «забобони»:

ЗАБОБО́НИ, ів, мн. (одн. забобон, у, чол.).

1. Віра в існування надприродних сил, у долю, ворожіння, віщування і т. ін., в основі якої лежать релігійні уявлення; передсуди. Для нього з дитинства ясною істиною було те, що релігійні забобони є спадщина старого світу, темряви, людського рабства (Семен Журахович, Дата, 1961, 22); Олекса не вільний від забобону про загробне життя (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 479);
//  Віра в прикмети, в те, що деякі дії, явища, істоти, маючи надприродні сили, є запорукою удачі чи невдачі в чому-небудь. В душі прокинулись огида і невижиті забобони, які завжди нагадують, що пугач — вісник нещастя (Михайло Стельмах, II, 1962, 40);
//  Передсуд, що ґрунтується на такій вірі. — Щоб бути щасливою, — говорить італійський забобон, — треба стільки-то разів обняти і поцілувати горбаня (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 95).

2. Помилкові погляди на що-небудь, які стали звичними в житті певних верств народу. — Що чоловік може через якісь міщанські забобони розбити серце собі і своїй коханій — вам се зрозуміло! (Леся Українка, III, 1952, 700); Отож скільки, дійсно, треба було витратити сил, щоб переконать, витравить з Казанка закоренілі в ньому дрібновласницькі забобони (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 44); Як кожен шляхтич, Бжеський був насичений кастовими забобонами (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 24).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 25.

Коментарі (0)