ЗАБРА́ЛО, а, чол., іст. Те саме, що забороло 1. Вона [маска зварювача] дуже нагадувала важке забрало середньовічного рицаря (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 245).
ЗАБРА́ЛО, а, чол., іст. Те саме, що забороло 1. Вона [маска зварювача] дуже нагадувала важке забрало середньовічного рицаря (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 245).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 27.