в означеннях
Тлумачення, значення слова «забудько»:

ЗАБУ́ДЬКО, а, чол., сер. і жін., розм. Людина, що легко, швидко забуває. Син був таким забудьком, що коли вийде на дворище із своєї хижі, то не знає, де стоять двері (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 98); [Хоростіль:] Як бачу, забудько з вас, панно Юліє! (Іван Франко, IX, 1952, 199); З її [вожатої] легкої руки на табірному подвір'ї з'являється така собі «Дошка юних забудьків», на якій висять на гвіздочку чиїсь забуті труси, чиїсь балетки, чийсь картуз... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 221).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 32.

Коментарі (0)