в означеннях
Тлумачення, значення слова «забунтувати»:

ЗАБУНТУВАТИ, ую, уєш, док. Почати бунтувати. Царська гвардія з масонами забунтувала... (Панас Мирний, I, 1949, 215); Дід Улас так і казав: це добре, що хоч шляхтич забунтував проти воєводи. Людей до гурту збере (Іван Ле, Наливайко, 1957, 61);  * Образно. Йому було жаль сестри, і глуха неприязнь до винуватця її горя піднялась у ньому, глухо забунтувала (Петро Колесник, Терен.., 1959, 312).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 32.

Коментарі (0)