в означеннях
Тлумачення, значення слова «забитий»:

ЗАБИ́ТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до забити 1—6. Ліс схожий на масу колон, забитих в землю по крутій горі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 415); Двері його [палацу] були наглухо забиті (Панас Мирний, IV, 1955, 16); Весь майдан уже був забитий народом (Андрій Головко, II, 1957, 627); Одразу й своє власне горе полізло нагору, згадав [Іван Семенович] старшого сина, забитого в боях з окупантами (Юрій Яновський, II, 1954, 121);
//  у знач. ім. забитий, того, чол.; забита, тої, жін. Той (та), кого убили. І в телеграфних проводах ніч над забитими ридала (Володимир Сосюра, Щастя.., 1962, 283);
//  забито, безос. присудк. сл. Посеред сволока гвіздок забито (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 122); Петрусь вибив дошки, що ними було забито віконце (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 56).
 Спати мов (як, наче і т. ін.) забитий — спати дуже міцно. Пастух спав також мов забитий (Іван Франко, VII, 1951, 150).

2. прикм. Доведений до отупіння гнобленням, жорстоким ставленням; затурканий. Ось, волочучи кайдани.. віками цілими, проходять люди, забиті, залякані люди й не насмілюються звести очі на Хо, глянути страхові в вічі... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 150); Колись без'язикі, німі, забиті і уярмлені народи піднімаються на весь зріст, заявляючи про свої людські права (Михайло Чабанівський, Шляхами.., 1961, 129).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 21.

Коментарі (0)