ЗАБИВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗАБИТИСЯ, б'юся, б'єшся, док.
1. Залізати, ховатися куди-небудь.
— Цур мене! цур! — шептав Яків і забивався дужче
у темний куток (Панас Мирний, I, 1954, 209); Василинка
забивається головою батькові під руку, шепче йому
(Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 70); Уночі,
забившися в свою комірку, він говорив сам до себе голосно (Іван Франко,
VII, 1951, 404); Тимко, забившись під копу,
заливається від сміху (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 274);
// тільки 3 ос.
Проникати, потрапляти куди-небудь (про куряву,
сніг і т. ін.). Через кілька хвилин танкетка вилетіла
за село. Легкий вітерець забивався в зорову щілину
(Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 9).
2. Заходити, заїжджати куди-небудь далеко; опинятися десь (часто випадково). — От і Чіпка йде.. Може б, сказати, що тебе нема дома..? — дивлячись на Грицька, питає Христя. — Ні, хай... чоловікові втретє не забиватись... (Панас Мирний, I, 1949, 271); Об'їзд був важкий. Часом.. забивалися в такі чагарники, що ледве видиралися з них (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 32); Пустуючи, дурне ягня Само забилося до річки — Напитися водички (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 39); — У лісі, синку мій, зважай, — Забилась татарва в наш край, Відстали, видно, від орди (Микола Бажан, Роки, 1957, 235).
3. тільки 3 ос. Наповнюватися чим-небудь, що перешкоджає дії, функціонуванню і т. ін.; засмічуватися, закупорюватися. В самохідному комбайні дуже швидко забиваються остюками клавіші і решета, що призводить до втрат зерна (Організація і технологія тракторних робіт, 1956, 303); Димохід забився, і вся кімната повна їдкого густого диму (Василь Еллан, II, 1958, 43).
4. тільки док. Ударившись об щось, ушкодити яку-небудь частину тіла, відчути біль; побитися. Він не стільки забився об діл, як стривожився (Нечуй-Левицький, II, 1956, 300); [Галя (сідаючи біля Явдохи):] А кажи: добре забилася? Коліна позбивала? (Панас Мирний, V, 1955, 144); Боляче забившись плечем об ріжок скрині, він виходить на середину хати (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 71).
5. тільки док., розм. Позбавити себе життя; убитися.
Бачу двері збитії виносять з шинку... «Що то таке?» —
питаю людей. Шинкар з жінкою забився! (Марко Вовчок, I,
1955, 247); Скільки разів намірявсь наложить на себе
руки, а нічого не вдіяв: ..звалюсь з високої скелі в
глибокий бескид або кручу — і скочусь, ..не забившись (Олекса Стороженко,
I, 1957, 353).
♦ Дух забився; Дихання забилося в кого, кому —
утруднилося, припинилося дихання в кого-небудь.
Василина тільки крикнула. У неї дух забився (Нечуй-Левицький,
II, 1956, 80); Хоч забийся — про неможливість що-небудь
дістати, зробити. — Зима йде, а в нас заробітку
нема, хоч забийся! (Іван Франко, III, 1950, 68).
6. тільки док. Почати битися (у 1, 7, 8 знач.). То
завиє [вітері, то застогне, Жалібно заллється, Наче
сокіл об могилу Крилами заб'ється (Пісні та романси українських поетів..,
II, 1956, 137); Щука забилася, затрепетала хвостом
(Михайло Стельмах, I, 1962, 646); Забилась вона у важких
риданнях: — Платона, сина нашого, тяжко поранено (Іван Цюпа,
Грози.., 1961, 102); Пульс забився жвавіше. Нарешті,
Ничипір відчув, що дівчина дихає (Микола Руденко, Остання шабля,
1959, 557); Пропала надія, забилося серце, Заплакали
очі мої (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 247);
// перен.
Почати виявлятися; з'явитися (про усмішку, переляк
і т. ін.). Вії спустилися додолу, і усмішка на вустах
поранено забилась (Андрій Головко, I, 1957, 150); Непідробний жах
забився на її обличчі (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 162).
7. тільки недок. Пас. до забивати 1, 2, 5, 7. Вздовж берега забиваються високі металічні шпунти (Олександр Довженко, III, 1960, 442).