ЗАЧА́ЄНИЙ, а, е. Який зачаївся. Клубок вогню, що злетів над тим місцем, де були Піппо та Якоб, не стривожив німецьких солдатів, зачаєних навколо. Вони мали цілком певний наказ: стріляти з появою сигнальної ракети (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 405).