в означеннях
Тлумачення, значення слова «зачарований»:

ЗАЧАРО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до зачарувати. — А де ж, пане Ястшембський, твоя Василина? Може, спить, зачарована в якомусь палаці серед густого лісу? — питали паничі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 56); Про них [валуни] ходили легенди, що це зачароване стадо корів (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 35); Володя стояв, зачарований величною красою цієї суворої незайманої природи (Олесь Донченко, III, 1956, 339);  * У порівняннях. Насупроти ліс і гори, мов зачаровані велетні, стояли сумні, чорні (Панас Мирний, I, 1954, 164);
//  зачаровано, безос. присудк. сл. Зачаровано хлопця — очей не відірве. А в голові раптом: «І все ж ото люди зробили».. І паровоз, що сам летить, як казковий змій, і міст-велетень... Вони, люди (Андрій Головко, I, 1957, 185).
Зачароване коло: а) за народним повір'ям, простір, який з допомогою чарів зроблено недоступним для ворожих сил.  * У порівняннях. Опинившись у глибокій балці, де стояла нашорошена тиша і всі говорили пошепки, вони почували себе ніби в зачарованому колі (Петро Панч, II, 1956, 236); б) безвихідне становище. Працювати вона хоче за фахом, а щоб одержати фах, професію, треба раніш здобувати вищу освіту. Зачароване коло! (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 148); Мов (як і т. ін.) зачарований (зачарована, зачароване) — який перебуває під впливом сильного і приємного враження. Гуро й Василь слухали старого академіка як зачаровані (Володимир Владко, Аргон. Всесв., 1947, 199).

2. у знач. прикм. Який виражає захоплення; який перебуває в стані захоплення. Дні зарясніли веселим кольором, вигріта земля буйно хвилювала травами, ..і Оленка не може одірвати зачарованих очей від зеленого видовища (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 12).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 400.

Коментарі (0)