в означеннях
Тлумачення, значення слова «зачіпати»:

ЗАЧІПАТИ, аю, аєш, недок., ЗАЧЕПИТИ, еплю, епиш; мн. зачеплять; док., перех., чим і без додатка.

1. Торкатися, доторкуватися до кого-, чого-небудь, штовхати когось, щось під час руху. Голі лікті дрижали, ворушились, зачіпали один другого. Білі й чорні руки бігали по тісті, виробляли шишки, викачували, розкачували довгі качалочки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 73); Автомобіль щільно під'їздить до солдата, майже зачіпаючи його крилом (Юрій Яновський, IV, 1959, 169); Вони [втікачі] сиділи нерухомо, карячки, боячись поворухнутись та зачепити шамкий комиш (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 348); Силантьев хутко встав. Він зачепив рукою шнур від настільної лампи, і світло враз погасло (Олесь Донченко, II, 1956, 194);  * Образно. І розказать того не зможу я ніколи, Як серце крилами нам зачіпає птах (Максим Рильський, II, 1946, 163);
//  Ненароком або навмисне ударяти, бити кого-небудь, завдавати шкоди. Параска вернулася з ломакою в руках. Люта — вона кинулась на сина і зачепила раз по плечі (Панас Мирний, IV, 1955, 116); Я помітив, що сорочка в неї [Марійки] у цім місці була розідрана, а крізь пальці руки, що лежала на плечі, виступила кров. Значить, бугай встиг-таки зачепити її (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 12);
//  безос. [Чіш] Ми скрізь її шукали, Палац горів... Замкнув її той кат... І вже з пожежі ледве врятували — Та, мабуть, пізно. Сволоком якимсь По голові небогу зачепило (Іван Кочерга, II, 1956, 580);
//  Ранити (про стрілу, кулю і т. ін.). Був [шахтар] тяжко поранений: фашистська куля, пробивши партійний квиток, зачепила серце (Олесь Донченко, VI, 1957, 628);
//  безос. Знову тупіт — Юхим і на цей раз теж націливсь і стрельнув знов добре, аж підплигнув кінь і став цапа, мабуть, у коня влучив. А козака на ньому не зачепило (Андрій Головко, II, 1957, 355);
//  Торкаючись чого-небудь, виводити із етапу спокою. Утихла [нога] і сливе не болить, як не зачіпати (Леся Українка, V, 1956, 185).
Мухи не зачіпати (не зачепити) [мізинцем]; Пальцем не зачіпати (не зачепити) кого — не завдавати нікому ні найменшої шкоди, неприємності, образи. За свій вік я навіть мухи не зачепив мізинцем (Віталій Логвиненко, Давні рани. 1961, 28); Я б нікого й пальцем не зачепила, аби мене ніхто не зачіпав (Нечуй-Левицький, II, 1956, 14).

2. перен. Втручаючись у чиє-небудь життя, завдавати неприємності, кривдити. То так він і жив собі й добре йому велося все: він нікого не зачіпав і його ніхто не займав (Марко Вовчок, I, 1955, 310); Дочки якого-небудь Авраменка або Киселя, — він назвав імення відомих сільських дукарів, — я не зачеплю. А це — голоштанники. Куди воно там буде жалітися! (Степан Васильченко, IV, 1960, 27); Його боялися і ненавиділи. Але він мав великі зв'язки, і його ніхто не наважувався зачепити (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 12).
 Зачіпати (зачепити) інтереси кого — завдавати шкоди чиїм-небудь інтересам. Весела [Лена], більш по молодості, ніж по темпераменту, поверховна у всьому, крім того, що зачіпає близько її інтереси (Леся Українка, III, 1952, 718); Відомий вислів говорить, що коли б геометричні аксіоми зачіпали інтереси людей, то вони напевно спростовувалися б (Ленін, 15, 1949, 17).

3. перен. Захоплювати що-небудь, поширюватися на щось. Насамперед він [Ч. Дарвін] доводить, що живим організмам притаманна спадкова мінливість, яка зачіпає всі їхні ознаки і властивості (Наука і життя, 1, 1959, 43); Післявоєнна реконструкція міста зачепила й цю околицю (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 98); [Платон Гаврилович (дивиться на небо):] А мені здається, що не буде [дощу]. Отак погримить-погримить та й мине. Хіба, може, краєчком зачепить (Степан Васильченко, III, 1960, 138);
//  Поширюючись на що-небудь, завдавати якоїсь шкоди, впливати негативно. Недавно дістав я з цензури свій збірник. Тяжко покалічила його цензура, багато зовсім викинула, та Ваших «Гастролів», хвалити бога, не зачепила (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 261).

4. перен. Звертати увагу на що-небудь, спрямовувати думку до чогось у розмові, якомусь викладі і т. ін. Молоді хлопці почали зачіпати усякі питання (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 76); Я використав [для написання твору] обговорення читачами ..нарису, що зачіпає одну з цікавих комсомольських проблем (Олесь Донченко, VI, 1957, 584); Іван Семенович зрозумів, що своїми настійливими запитаннями зачепив неприємні, а може, навіть болючі спогади [Малахова] (Вадим Собко, Справа.., 1959, 31).

5. перен. Звертатися до кого-небудь, намагаючись поговорити. Максим думав, як би зачепити зятя, як би зняти з ним розмову (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 36); Був [Дмитро] похмурий, мовчазний. Нічого не розповідав і нікого ні про що не розпитував. Та ми, правду кажучи, не дуже й зачіпали його своїми розмовами та запитаннями (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 98);
//  Заговорювати до кого-небудь, залицяючись, жартуючи. Нащо мене зачіпаєш, Коли собі іншу маєш? (Павло Чубинський, V, 1874, 200); Дівчата стояли, дивилися, інші пересміхувались, інші стояли смутні. Були й такі, що самі зачіпали хлопців жартами та приспівували їм (Леся Українка, III, 1952, 564); Яке це щастя, що в таку хвилину Іде сама, ніяких друзів збоку! Але яку, яку знайти причину, Щоб якось зачепити карооку? (Олександр Підсуха, Поеми, 1954, 104).

6. перен. Критикуючи, висміюючи, викликати на суперечку. А навіщо вона його зачепила? Звикла всіх критикувати ще в школі (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 101); Всі наче аж присунулися ближче, назрівав якийсь спалах, бо давно вже не було на зборах гострих суперечок, — молода робітниця насмілилася зачепити начальника цеху (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 15);
//  Приставати до кого-небудь, дражнити, викликаючи на сварку, бійку і т. ін. Жінку свою він дуже любив, а тільки уранці він очі розкислить, то вже й почав зачіпати та задирати її (Марко Вовчок, I, 1955, 296); З рову почали [хлопці] зачіпати — дражнити, шпурляти груддя (Андрій Головко, II, 1957, 246); І баран буцне, як зачепиш (Номис, 1864, № 3290); — От зачепи, то й тобі достанеться, що й додому не донесеш, та й по дорозі не розгубиш (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 192);
//  Нападати на кого-небудь. Вдарив страшний грім.. Наставало одно з тих з'явищ натури, перед котрими в Індії леви та тигри стають смирніші од ягнят, ховаються в печери вкупі з чоловіком і не зачіпають його з ляку й страху (Нечуй-Левицький, II, 1956, 390); [Поліксена:] Так що? Він [Гектор] мірмідонців не зачепить, то й Ахіллесові про те байдуже, як і мені (Леся Українка, II, 1951, 259); Хай лиш вороги посміють зачепити — ми їх добре пошануєм, пошаткуєм! (Павло Тичина, I, 1957, 215).

7. перен. Викликати хвилювання у кого-небудь, тривожити. До сліз його зачіпала доля так званого «саночника» в дожовтневій капіталістичній шахті (Іван Ле, С. Голубар, 1950, 32); Марина побачила, що її слова батька зачепили, і ще стала доказувати, що не варт за зятеві борги свою спину гнути (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 232);
//  Ображати, сердити, зауважуючи що-небудь; викликати розмовою невдоволення. Господар повільно пив кумис, уважно слухав співця, посміхався. Коли ж пісенні дорікання Шашубаєві його надто зачіпали, він мовчки підносив руку долонею вгору — просив слова для негайної відповіді (Терень Масенко, Життя.., 1960, 81); Бувало, що той Павло похмурий такий сидить, а то й словом її гірким зачепить — вона терпеливодушна, ясна та весела (Марко Вовчок, I, 1955, 144); Ореста Білинського зачепив легковажний тон, яким Аполонія відзивалась про Олену (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 319);
//  Непокоїти, зацікавлюючи, захоплюючи кого-небудь чимсь. Чіпку ж все зачіпало, все торкало. Він про все баби розпитував (Панас Мирний, I, 1949, 144); Не було в нього [директора] такого виступу, щоб не слухали. Бо він умів зачепити кожного (Павло Загребельний, Спека, 1961, 146).
 Зачіпати (зачепити) честь (гідність, самолюбство) кого — заподіювати образу кому-небудь. Пониження боляче зачепило його самолюбство, через те на новій посаді він працював абияк, наче соромився її (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 95); [Михайло:] Мамо, тут зачепили честь моєї нареченої (Вадим Собко, П'єси, 1958, 350).
Зачіпати (зачепити) возом кого — робити кому-небудь неприємність, ображати. — Що це з вами таке, хлопці? Чи вас возом хто зачепив, чи позакохувались ви обидва, разом? (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 225); Зачіпати (зачепити) за болюче (найболючіше) місце — виводити з терпіння; дошкуляти. На жарти Марко ображався, а сам мав гострий язик і вмів зачіпати товариша за найболючіше місце (Олександр Копиленко, Десятикласники, 1938, 31); Зачіпати (зачепити) (за) душу (серце); Зачіпати (зачепити) струни душі (серця) — глибоко зворушувати, хвилювати. В Оксани з'явилося спокусливе бажання посперечатися з Гнатом, зачепити за душу (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 91); Раніше не міг пройти [Сеспель] спокійно, коли чув ту пісню, не міг вслухатися в її слова. Тепер вона якось пролетіла повз його вуха, не зачепила серця (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 442); Змовк і фурман, задумався. Десь зачепила та розповідь найпотаємніші струни його старечого серця — і от слухав тепер їх невтішну мелодію (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 63); Зачіпати (зачепити) за живе (до живого): а) ображати. Холодний тон співрозмовника зачепив його за живе, змусив задуматись, насторожитись (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 78); Казик ніколи не втрачає доброго настрою і віри у краще майбутнє. Іноді тільки навіть його до живого зачепить та чи інша несправедливість, і тоді він уже безпардонно розсипається (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 195); б) викликати глибокі почуття; дуже хвилювати. Полонені зацікавлено дослухалися до тієї розмови. Видно, вона їх зачепила за живе, розворушила душу (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 254).

8. розм. Брати що-небудь, користуватися чимось без дозволу. [Старшина:] Поможи боже! Тоді вже не буду зачіпать казенних грошей. Оцей тільки раз, коли б благополучно... (Карпенко-Карий, I, 1960, 39); В Акермані отаман пішов з рибалками в поліцію, узяв пашпорт на ціле літо й дав присягу, що він не зачепить того добра, що викине море на берег, і зараз передасть на кордон (Нечуй-Левицький, II, 1956, 223); — Чули правильний закон? — загорланив Денисенко. — Ніхто не має права зачепити нашу.. землю! А панську ріжте, як хочете! (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 136).

9. перен., перев. з запереч. не. Приступати до роботи над чим-небудь. До жадної серйозної праці ще не брався, тільки вчора вірші до «Вісника» вислав, а «Міріам» ще не зачіпав, хай полежить (Леся Українка, V, 1956, 364).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 406.

Коментарі (0)