в означеннях
Тлумачення, значення слова «зачіпка»:

ЗА́ЧІПКА, и, жін.

1. Пристрій, признач. для зачеплення чого-небудь.  * Образно. Йому треба було знайти в душі цих друзів ратних зачіпку, за яку б узявшись, він повернув їх за собою без риску зірватися... (Іван Ле, Наливайко, 1957, 195);
//  перен. Нерівність, вузлик і т. ін. на гладкій поверхні тканини. На обробленому капроновому волокні зникають зачіпки. Воно стає набагато міцнішим і не обривається (Робітнича газета, 1 -VIII 1962, 1).

2. перен., рідко. Суперечка, сварка. Він зачіпку має з дядьком за гроші (Словник Грінченка); — Ми вже замирилися після вчорашнього. Вчорашня зачіпка трохи вплинула на хатній спокій (Яків Качура, II, 1958, 30).

3. перен. Те, що є приводом для яких-небудь дій, для розмови або для здійснення чогось. Хіба признатися Мирославу?.. Але як знайти зачіпку, щоб розпочати розмову? (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 262); Міг би завітати [лікар] до весільного столу або до обходу, або після обходу, бо весільна трапеза діло не швидке, та обов'язок бути в лікарні був зручною зачіпкою, щоб відмовитись взагалі (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 39);
//  рідко. Причина того, що сталося. Все те їй забулося, як колись вона його кохала, як сподівалася собі милого щастя від його, — тепер вже він їй перед очима — як усього її лиха не погамованого зачіпка (Марко Вовчок, I, 1955, 173).

4. перен. Закид, дорікання, з яким хто-небудь настирливо звертається до когось. Її навіть сердила ще та ненависть, ті зачіпки.. — Чого ви такі ненависні до його [Василя]? — допитувалась у братів Галя (Панас Мирний, IV, 1955, 118); — Я тепер огризаюсь на зачіпки сеї статті, бо вони мене обурили не тільки з особистого погляду (Леся Українка, V, 1956, 438).

5. перен. Перешкода, завада у якій-небудь справі. Робота йде швидко, без зайвих затримок і зачіпок (Микола Трублаїні, I, 1955, 115).
Підняти зачіпку, заст. — прийняти виклик. Щось було зачіпливе й гостро-лукаве в її сухім, підкресленім оці, яким метнула [Марта] на нього погляд. Але він зачіпки не підняв (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 298).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 407.

Коментарі (0)