ЗАЧУХМАРИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм. Почати чухмаритися, дуже чухатися. — Ви Сидорові Івановичу нічого не наказували? — Аякже, наказував, — зачухмарився спросоння Корж, — та ось занедужав... (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 194).
ЗАЧУХМАРИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм. Почати чухмаритися, дуже чухатися. — Ви Сидорові Івановичу нічого не наказували? — Аякже, наказував, — зачухмарився спросоння Корж, — та ось занедужав... (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 194).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 411.