в означеннях
Тлумачення, значення слова «зачувати»:

ЗАЧУВАТИ, аю, аєш, недок., поет., діал., ЗАЧУТИ, ую, уєш, док., перех.

1. Чути, сприймати слухом що-небудь. Разом прилинула вість, наче той соловій голосистий.. сидить у гущавині скритий, Тільки солодкі пісні зачуваєш і серцем радієш (Іван Франко, XIII, 1954, 315); Як тільки зачую чиюсь ходу, зараз колотиться серце (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 261); Гнида, як тільки зачув слово «кооператив», аж кинувся й насторожився (Андрій Головко, II, 1957, 131).

2. про кого — що. Одержувати якісь відомості, дізнаватися про що-небудь з розмов і т. ін. Про Обрипських, як і давно, не зачуваю нічого особливого (Ольга Кобилянська, III, 1956, 95); Не вернувся козаченько — помер на чужині, ..А дівчина як зачула — у садочок улинула, Тужить, в'яне, гірко плаче (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 181); Діти, зачувши таку новину, зойкнули гуртом, одним подихом, а потім залементували, загомоніли, підскакуючи на партах, потираючи від радості руки (Іван Цюпа, Грози.., 1961, 117).

3. тільки док. Розпізнати що-небудь чуттям, нюхом. Хутко зачує кішка, де сало (Номис, 1864, № 5741); Зачує у вас Свіжину поросяти, Просіть не просіть — сам [Саливон] припреться до хати! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 280); Ішли з підвітряної сторони, і собака давно зачув звіра, про якого мисливець тільки здогадувався (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 65).

4. рідко. Відчувати, сприймати чуттям. — Твоє нещастя зачуває лише моє перемучене серце (Ольга Кобилянська, II, 1956, 337);
//  Відчувати, вгадувати наперед за допомогою інтуїції. — Де байбаки, що свистіли по всьому степу? Неспроста вони покинули Таврію, першими погибель зачули... (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 410.

Коментарі (0)