в означеннях
Тлумачення, значення слова «зачин»:

ЗАЧИН 1, зачину, чол.

1. літ. Вступ, початок в епічних творах народної творчості (билинах, думах, історичних піснях). Естетична функція зачину, в якому говориться, кому саме присвячується твір, полягає в тому, щоб відразу підкреслити монументальність, велике історичне значення особи чи явища, про яке буде розповідатися в творі (Радянське літературознавство, 5, 1957, 60).

2. розм. Те саме, що початок. Безмежні степи запорізькі. І невимовно чарівні вони прозорого ранку у пору зачину жнив (Яків Баш, Надія, 1960, 235).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 403.

Коментарі (0)

ЗАЧИН 2, у, чол.: У зачині, розм. — бути зачиненим, під замком. Адже ж я не можу завжди жити в зачині. Я хочу гратися з іншими хлопчиками (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 144).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 403.

Коментарі (0)