в означеннях
Тлумачення, значення слова «зачинати»:

ЗАЧИНАТИ, аю, аєш, недок., ЗАЧАТИ, чну, чнеш, док.

1. перех. і з інфін. Приступати до чого-небудь, до якоїсь дії; розпочинати, починати щось. — Уже вам [Лошакову] не стане часу першому зачинати ті бої, котрі велися так талановито вами (Панас Мирний, III, 1954, 284); До Анта, коли він був живий, звертались тільки тоді, коли треба було принести жертву богам, та ще на свята, які водилось зачинати комусь із старших (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 86); В рідному селі комуністи зачинали колективізацію (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 162); «Розумна річ!» — всі зачали гукать. Послухали Лисичку І Щуку кинули — у річку (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 75);
//  перех. Класти початок чому-небудь. [Юрій (стиха):] Ось іще один із її [Лесі] друзів. Ти знаєш його? [Геннадій:] Один із тих, що зачинали соціал-демократичний робітничий рух (Леонід Смілянський, Черв. троянда, 1955, 97).

2. неперех. із інфін. Виявляти перші ознаки якої-небудь дії або стану. [Казибрід:] А що, бачиш тепер, чия правда? Зачинає серце щеміти? (Іван Франко, IX, 1952, 65); Ой ти поїхав, мене покинув Молоду, уродливу, Що ся зачала вірно любити В годину нещасливу (Павло Чубинський, V, 1874, 264); Зачали розходитися слухи, що суддя злий, гострий і безглядний чоловік... (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 37); Зі сходу зачала танути ніч (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 5).

3. перех. Становити початок чого-небудь, бути першим в ряду чого-небудь. Були це слова, що зачинали державний (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 257).

4. перех. Братися за що-небудь у першу чергу, починати що-небудь з когось, чогось. Зачнім [огляд праць] від літератури (Іван Франко, XVI, 1955, 7);
//  Починати користуватися чим-небудь або вживати що-небудь з початку. Дописалась до краю, а боюся нового листка зачинати, бо то буде безконечно, а часу нема (Леся Українка, V, 1956, 47).

5. тільки док., перех. Зародити, дати початок життя кому-небудь. — Безталанна та хвилина, коли я зачала тебе; проклята та радість, якою я раділа, чуючи, що щось ворушиться під серцем... (Панас Мирний, II, 1954, 178); Всім ти [Венера] створінням зеленим серця виповняєш коханням. Щоб у жадобі безсмертній нові покоління зачати (Микола Зеров, Вибр., 1966, 123);  * Образно. Так, паперовий ратоборче, Поете кволий та блідий! Лиш гнів могутній, життєтворчий Зачне з землею плід новий (Максим Рильський, I, 1956, 138).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 403.

Коментарі (0)