в означеннях
Тлумачення, значення слова «зачинатися»:

ЗАЧИНА́ТИСЯ, ається, недок., ЗАЧА́ТИСЯ, чнеться, док.

1. перев. недок., розм. Мати вихідною точкою що-небудь; брати свій початок з чогось; розпочинатися, починатися. Над озером зачиналось українське село (Нечуй-Левицький, II, 1956, 240); Коли ж крок за кроком дійшли до того місця, де зачинається вбік стежка до Тимофієвої хати, став Тимофій пригадувати кумові свою вчорашню просьбу (Марко Черемшина, Тв., 1960, 98).

2. розм. Починати відбуватися. Весела і тепла розмова зачалася між ними (Панас Мирний, III, 1954, 192); Коли Семен із Паньком прийшли до Грицька Олійникового, то вже нарада давно зачалася (Лесь Мартович, Тв., 1954, 113); Зачалася сівба, і між бригадирами постали суперечки (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 131);
//  Наступати, наставати. Осінь зачиналася (Іван Франко, II, 1950, 16); Ранок зачинався тихий та лагідний, все навкіл: і трави, і дерева, і кущі — наче завмерло, умліваючи в передденній вільготі (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 465);
//  З'являтися. — А от у нас на хуторі така культура тільки що зачинається (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 82).

3. розм. Мати початком що-небудь. Розмова зачалася від звичайних питань: про дорогу, жнива, про село, звідки котрий ішов (Іван Франко, V, 1951, 14); На цей раз зачалася гутірка не з високої політики, а з міркувань з приводу перспектив рибної ловлі — з огляду на цьогорічну повідь (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 61).

4. тільки док. Зародитися. Уже внучата зачались, І виростуть вони колись, Не месники внучата тії, Христові воїни святиє! (Тарас Шевченко, II, 1953, 275).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 403.

Коментарі (0)