в означеннях
Тлумачення, значення слова «зачинений»:

ЗАЧИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зачинити. Вікна були щільно зачинені і віконниці взято на прогоничі (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 72); Колись так само, як Іван, він мріяв про гімназію, але двері школи перед ним були наглухо зачинені (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 21); А ждала вона [Катря] так, як от пташки сидять у клітці, — що вже нікуди летіти, то б'ються, де зачинені (Марко Вовчок, I, 1955, 202); Пробула [у Відні] аж чотири дні, ..другого дня була неділя, отже скрізь все було зачинене (Леся Українка, V, 1956, 418);
//  зачинено, безос. присудк. сл. Як прийшли чоловіки до шинку — зачинено; почали стукати — не відчиняють (Марко Вовчок, I, 1955, 247); [Олімпіада Іванівна:] Що се тут таке? (Побачивши дітей). Ну, скажіть на милість бога! Ви сюди як влізли? [Хлопчик:] Там не зачинено... (Леся Українка, II, 1951, 19); Їхня [моряків] землянка стоїть ген під горою, біля неї порожньо, двері зачинено (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 424).
При зачинених дверях — без допуску сторонніх.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 404.

Коментарі (0)