ЗАЦУКРО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до зацукрувати.
2. у знач. прикм. Який зацукрувався.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 399.
Коментарі (0)