в означеннях
Тлумачення, значення слова «задавати»:

ЗАДАВАТИ, даю, даєш, недок., ЗАДАТИ, дам, даси, док., перех.

1. Давати, пропонувати що-небудь для виконання, розв'язання і т. ін. Ще в семінарії як я учивсь, — було, коли на кафедрі учитель нам задає урок на завтра, — я тихесенько з-під парти витягаю маленьку книжку (Павло Тичина, II, 1957, 30); — Да, Марку, — тиснучи руку, мовив Цигуля задумано, — задав ти задачу мужикові. — Яку задачу? — Та от... про революцію (Андрій Головко, II, 1957, 231).
Задавати (задати) клопоту див. клопіт; Задавати (задати) мороки (роботи і т. ін.) кому — обтяжувати кого-небудь нелегкими, неприємними справами. Й задала ж роботи волосним оця несподівана бумага (Панас Мирний, I, 1949, 134); Задавати (задати) питання (запитання) кому — запитувати кого-небудь. Йому задавали питання з місць і президії (Олександр Довженко, III, 1960, 412); Воронцов.. наготувався писати. Але перш ніж писати, він задав Чернишеві кілька запитань з його біографії (Олесь Гончар, III, 1959, 131).

2. Скеровувати у певному напрямку, указувати, визначати спосіб виконання. Веселий о. Артемій своїм камертоном задав тон, а Панасенко підхопив у той тон (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 66).
Задавати (задати) тон кому — показувати приклад у чому-небудь, впливати на інших своєю поведінкою, вчинками. Загрібний, той, що сидить ближче до корми, задає тон усій команді. Це на нього рівняються всі інші гребці, це він встановлює темп і ритм веслування. Практично він визначає і веде всю гонку (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 342); — Ми йдемо в полк на свято, будемо представляти штабну роту, і треба всім задати тон (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 283).

3. розм. Улаштовувати, робити що-небудь. [Виборний:] Великим грішникам часто і даром проходить, а маленьким грішникам такого задають бешкету, що і старикам невпам'ятку (Іван Котляревський, II, 1953, 15); Нароз'їзді Лошаков задав земцям бенкет: там були одні тільки пани дворяни (Панас Мирний, III, 1954, 394);
//  Заподіювати собі або кому-небудь щось неприємне, лихе. Не задавай жалю, Ригорович! — каже йому Уласович (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 220); Він виняв [вийняв] свій ніж і задав собі ним глибоку рану в стегно (Іван Франко, VI, 1951, 35);
//  тільки док., також без додатка. Учинити розправу над ким-небудь, покарати когось. — Що як нас, Карпе, ота жаба вилізе та й поїсть. — А хай вилізе. Я їй такого задам, що вона більше і світа не побаче (Панас Мирний, I, 1954, 272); [Соцький:] Щастє [щастя] ваше, що урядник тепер гостює у прикажчика, а то він би вам задав!.. (Марко Кропивницький, IV, 1959, 293).
Задавати (задати) березової каші — те саме, що Дати (всипати) березової каші (див. березовий). Професор ельоквенції [елоквенції].. задавав нам часто березової каші (Нечуй-Левицький, III, 1956, 41); Задавати (задати) драла див. драла; Задавати (задати) жару див. жар; Задавати (задати) хропака див. хропак; Задавати (задати) чосу — те саме, що Давати (дати) чосу (див. чос). [Оленка:] Тихо, цить, либонь ідуть... Тепер нам чосу зададуть!.. (Марко Кропивницький, IV, 1959, 129); Задати бобу див. біб; Задати брехню — сказати неправду. Коли в кого що пропаде, то й не думай іти до ворожки; вона самій умілій брехню задасть, а скаже на того, на кого хоче та на кого сердита (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 175); Задати гарту див. гартх; Задати гарячих — те саме, що Всипати гарячих (див. гарячий). — Бреше! бреше! Задамо йому гарячих! — ґвалтували друзі кругом Довбні (Панас Мирний, IV, 1955, 113); Задати духу див. дух; Задати перцю див. перець; Задати прочухана див. прочухан.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 101.

Коментарі (0)