в означеннях
Тлумачення, значення слова «задавлений»:

ЗАДА́ВЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до задавити. Чи то давнє яке лихо Прокинулось в хаті? Чи вчорашнє, задавлене Знов поворушилось..? (Тарас Шевченко, I, 1951, 312);  * Образно. Що ж, браття, мовчите? Так втішені собою, Що вже й докори вас ніякі не проймуть? Чи так задавлені неволею, журбою? (Леся Українка, I, 1951, 110);
//  у знач. ім. задавлений, ного, чол.; задавлена, ної, жін. Про людину, яку задавили.  * У порівняннях. Сонце уже геть повернуло з полудня, а Яків все лежав, мов задавлений (Панас Мирний, I, 1954, 292).

2. у знач. прикм., перен. Який не сприймається виразно на слух; приглушений, невиразний. — Ой боже мій! Що там таке? — говорив він якимсь задавленими, напівсонним голосом (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 111); В куточку тріскотить стиха лампадка та вчувається часами стогін задавленого ридання (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 15);
//  Пригнічений, паралізований (про розвиток, вияв чого-небудь). Зненависть задавлена почала перемінятися на одчай. Ніколи Наталя не вирветься з тієї тюрми (Борис Грінченко, Без хліба, 1958, 39); Задавлені інстинкти.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 102.

Коментарі (0)