ЗАДАВЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., рідко. ЗАДАВИТИСЯ, давлюся, давишся; мн. задавляться; док.
1. Умирати, гинути від удушення. Задавлюється
[Антей] струною і падає мертвий край Неріси
(Леся Українка, III, 1952, 465); Налигач якось обкрутнувся
круг шиї [вола], та й задавилася товаряка (Борис Грінченко, II,
1963, 457).
♦ Задавись ти! Хай воно задавиться! — уживаються
як лайливі вирази. — Задавись ти з своїм салом! Одійди
від мене, цур тобі, пек тобі! (Любов Яновська, I, 1959,
87); — Хіба я водюся [воджуся] з ним — хай воно
задавиться! — жалібно одказала Галя і розплакалася
(Панас Мирний, IV, 1955, 144).
2. тільки недок. Пас. до задавлювати.