в означеннях
Тлумачення, значення слова «задержувати»:

ЗАДЕРЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАДЕРЖАТИ, жу, жиш, док., перех.

1. Перешкоджати рухові кого-, чого-небудь, не відпускати, змушуючи залишатися на місці; затримувати. — Вашому гостеві треба додому поспішати, то не будемо його задержувати (Панас Мирний, IV, 1955, 371); Діти скоренько позлізали з плота й хотіли-таки зараз до Трьох лісків іти; але Тетяна задержала їх (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 153);
//  Уповільнювати або зупиняти рух, дію і т. ін. кого-, чого-небудь. Глибокий яр, прудкий потік мене щомить задержують (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 291); Я постараюся якнайшвидше переглянути рукопис кожного присланого Вами оповідання.. В кожному разі ручаюсь за себе, що не задержу Вас у Вашій роботі, а значить, Ви не задержите друкарні (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 375).
 Задержувати (задержати) дух (дихання) — стримувати, затамовувати дихання. — Дорогою їхав якийсь чоловік. Я притаїлась і задержала дух (Нечуй-Левицький, II, 1956, 109).

2. Не віддавати, не повертати у визначений час; залишати у себе. Дуже прохаю Вас, щоб Ви сказали д. Боголюбову про моє бажання читати останню або передостанню коректу. Задержувати не буду, — на другий день буду одсилати назад (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 383); Вона згадала про ті два карбованці, що у волості зоставили. Навіщо вони їх задержали? (Панас Мирний, III, 1954, 24);
//  рідко. Залишати собі, за собою. — Право запрошування задержую собі (Ольга Кобилянська, III, 1956, 128).

3. розм. Брати під варту; заарештовувати. Сторожа.. з лівого проходу виводить Міма й воротаря. Інші.. задержують Констанція (Леся Українка, III, 1952, 319); Христя.. розпитувала Грицька: що їм казали, про віщо розпитували, як задержали? (Панас Мирний, I, 1949, 271).
Задержувати (задержати) в пам'яті див. пам'ять; Задержувати (задержати) в таємниці див. таємниця.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 105.

Коментарі (0)