в означеннях
Тлумачення, значення слова «задержуватися»:

ЗАДЕРЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАДЕРЖАТИСЯ, жуся, жишся, док.

1. Бути, залишатися де-небудь довше, ніж можна, потрібно; затримуватися. Старалася [Домініка] все по надвірку вештатися, аби не задержуватися в кухні межи челяддю (Ольга Кобилянська, II, 1956, 113); Як буду дуже втомлений, то задержусь в Венеції на день (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 336);
//  Уповільнювати або припиняти свій рух, переставати рухатися; зупинятися. — Добривечір, — промовив Василь і хотів йти далі, але думка була така, щоб зостатись коло дівчат. Самі ноги якось задержувались на ході (Нечуй-Левицький, I, 1956, 80); Коло загороди Гриня Воробця задержалися [діти] цілою громадкою (Степан Ковалів, Тв., 1958, 76).

2. розм. Зберігатися, утримуватися. В цих останніх селах Русі-України добре задержались народність та віра (Нечуй-Левицький, II, 1956, 409); — Килино! Піди, моя дитино, на поле. Як жали, то багато там колосків на полі зосталося. Назбирай. Може,.. в якому й зерно задержалося... (Панас Мирний, IV, 1955, 250); — Сидіть, дітки, на печі, не рипайте хати, не випустіть того духу, що задержався.. за довгу зиму в хаті (Любов Яновська, I, 1959, 51).

3. розм., рідко. Те саме, що стримуватися. Була хвилина, що він так хотів і кинутись до неї, обітерти, осушити гарячі сльози, та якось задержався. «Так незручно!» — пробігло у його голові (Панас Мирний, IV, 1955, 175).

4. тільки недок. Пас. до задержувати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 105.

Коментарі (0)