в означеннях
Тлумачення, значення слова «задній»:

ЗАДНІЙ, я, є.

1. Який рухається, перебуває, міститься і т. ін. позаду, ззаду; протилежне передній. Не встиг Кайдаш набідкаться, як задній віз нагнався на передній і перекинувся (Нечуй-Левицький, II, 1956, 276); Петро сидить із Тонею на заднім сидінні тачанки, Марина — на передку, поряд з кучером (Андрій Головко, I, 1957, 466); Великі білі вівчарки, наче ведмеді, скачуть на задніх лапах (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 225); Задні ряди; Задні двори;
//  у знач. ім. задній, нього, чол.; задня, ньої, жін. Людина, яка рухається, стоїть і т. ін. позаду кого-, чого-небудь. Андрій, звернувши на стежку до хати, доганяє заднього, починає йти поруч з ним (Юрій Яновський, IV, 1959, 11); Запорожці палили, не зводячи духу. Задні заряджали рушниці переднім (Олександр Довженко, I, 1958, 259).
Задній прохід, анат. — отвір прямої кишки.
Без задніх ніг див. нога; Задня думка — прихований задум, намір. — А чому ви про це запитали? — все ще насторожувався й підозрівав якусь задню думку Білозуб (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 126); Задній план див. план; На задніх лапках стояти (ходити і т. ін.) див. лапка; Оглядатися (позирати і т. ін.) на задні колеса див. колесо; Пасти задніх див. пасти.

2. Обернений назад; зворотний (про напрям руху). Наближаючись до закруглення, водій повинен зменшити швидкість руху [автомобіля].. На поворотах не можна обганяти, стояти, а також рухатись заднім ходом (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 278).
Давати (дати) задній хід: а) рухатися у зворотному напрямі. Буксир бадьоро погукував, підходячи до пароплава, хвацько повернув і, давши задній хід, наблизився кормою до корми (Юрій Яновський, II, 1954, 94); б) (жарт.) несподівано зникати, тікати куди-небудь. Яким Іванович.. раптом як крізь землю провалився. — Мабуть, дав задній хід наш доповідач, — жартував Турган (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 82); в) змінювати свої думки, переконання і т. ін.; Заднім умом (розумом) жити — діяти непередбачливо, правильно оцінюючи свої вчинки лише після того, як вони здійснені. — І отак я все життя — заднім умом живу. Ну, чого я з дому поїхала?! І куди мене лиха година несе! (Андрій Головко, I, 1957, 459); Заднім числом — через деякий час після події; з запізненням. — Тоді, коли треба було висловлюватись, — вам чомусь заціпило, а тепер ви починаєте заднім числом мені нашіптувати? (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 150).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 112.

Коментарі (0)