в означеннях
Тлумачення, значення слова «задумуватися»:

ЗАДУ́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАДУ́МАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. Зосереджено думати, розмірковувати над чимось, про кого-, що-небудь. Він почав задумуватися над становищем Регіни (Іван Франко, VI, 1951, 263); Коли людина опиняється на лоні природи, вона стає мрійливою, вона задумується про великі відстані та інші планети, про неосяжність світу і короткочасність життя людини... (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 193); Івась задумався, чи йти йому, чи ні (Панас Мирний, I, 1954, 245); — Цікаво, хто вони? — задумалась Шура. — Може, серед них лежать саме ті, що зачинали війну..? (Олесь Гончар, III, 1959, 419);
//  безос. — І нащо цьому Гнату задумалось кат зна якого агітатора привозити? — дивується хтось у сінях (Михайло Стельмах, I, 1962, 373);
//  Впадати, поринати в задуму, роздуми. — Не задумуйсь, дочко, заздалегідь! Тобі саме гулять та співати, та танець виводить, а не думи думать (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 320); Дивувалась [мати], що се таке Мар'яну спіткало? Чи не пристріт? Сяде шити — Не те вишиває; Замість Гриця, задумавшись, Петруся співає (Тарас Шевченко, I, 1963, .151);  * Образно. Тут очерет, латаття, оситняк. Вода спинилась — не біжить, не рине, Задумалася (Максим Рильський, II, 1960, 118). Не задумуючись — не вагаючись, рішуче. Яру не можна було обійти, все рівно треба перебратися, і Тимко, не задумуючись, плигнув униз (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 467).

2. тільки недок. Пас. до задумувати 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 117.

Коментарі (0)