в означеннях
Тлумачення, значення слова «задувати»:

ЗАДУВАТИ 1 і ЗАДИМАТИ, аю, аєш, недок., ЗАДУТИ, задую, задуєш і задму, задмеш; мин. ч. задув, ла, ло; док.

1. неперех. Починати дути, віяти, повівати звідки-небудь (про вітер). Коли задимав [вітер] зі сходу, вода в Неві сіріла (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 149); Задув із сходу вітер. І дув два дні, не перестаючи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 460).

2. тільки недок., неперех. Дути, віяти, проникаючи, потрапляючи куди-небудь; завівати. — Вирив вам дучку в повний профіль... Не дуже, правда, розкішно, але сухо. І зверху не проб'є, і вітер не задуватиме (Олесь Гончар, III, 1959, 216); В роздрібній крамничці була вибита шибка. Вітер задимав у неї (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 246).

3. тільки задувати, задути, перех., безос. Подувом вітру наносити, накидати що-небудь. В сарай задувало сніг (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 219).

4. перех. Гасити вогонь, світло, дуючи на них. Каганець горить добре і його ніщо не задима (Словник Грінченка); [Воєвода, Ольшанський і кілька рицарів.. (Співають):] Раптом вікно затремтіло, І вітер свічку задув... (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 212);  * Образно. Якимсь дивом іще трималась на потилиці [у Варчука] збита набік сива шапка. А вітер задував вогник червоного волосся і задути не міг (Михайло Стельмах, II, 1962, 391).

5. тільки док., неперех., розм. Те саме, що затрубити. Задули вівчарі в трембіти (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 18); Побачивши ворога, задув [Святослав] у ріг голосно, ..протяжно... (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 59).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 116.

Коментарі (0)

ЗАДУВАТИ 2, аю, аєш, недок., ЗАДУТИ, ую, уєш, док., перех., техн. Пускати в дію (домну). В травні 1922 року краматорці задули першу домну (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 58).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 116.

Коментарі (0)