в означеннях
Тлумачення, значення слова «задихатися»:

ЗАДИХА́ТИСЯ 1, аюся, аєшся, недок., ЗАДИ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Дихати часто, посилено, важко тощо через втому, хвилювання і т. ін. Так-то старому швидко й дійти! Іде і, бачиться, усе на однім місці; стане поспішать, — задихається (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 82); Він говорив скоромовкою, задихаючись від надмірної роботи власного язика (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 471); Задихався, як віл борозенний (Номис, 1864, № 10016); — Ну, розказуй, брат, де ж це ти бігав, що так задихався? (Олесь Гончар, II, 1959, 156);  * Образно. Весь поїзд складався з одного вантажного вагона, якого тягнув маневровий паровоз, що задихався навіть на рівному місці (Петро Панч, Синів.., 1959, 11).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 110.

Коментарі (0)

ЗАДИХА́ТИСЯ 2, аюся, аєшся, недок., ЗАДИХНУ́ТИСЯ, нуся, нешся, док.

1. Бути в тяжкому стані, умирати, гинути через нестачу повітря, отруєння димом, газом і т. ін. Стіни [будівель] були низькі, темні і вологі, в них задихалися тварини (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 291); А одно хлоп'я, шестиліток: «постій, каже. мамо, чобіток один забувся», та й випорснуло з рук. Кинулись його шукати, — налапали в диму. Чобіток у руці, а воно неживеньке, задихнулось (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 472); Щось підкотилося до горла і душило так, що, здавалось, вона зараз задихнеться, захлинеться (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 107);  * Образно. Проклята пора езопівських слів, літературного холопства, рабської мови, ідейного кріпосництва! Пролетаріат поклав кінець цій мерзенності, від якої задихалося все живе і свіже на Русі (Ленін, 10, 1949, 26);
//  тільки 3 ос. Припиняти свій розвиток; гинути (про рослини). Вимокання рослин буває переважно весною.., коли на поверхні ґрунту скупчується вода, яка затоплює рослини. Рослини в цьому випадку гинуть від недостачі кисню, тобто задихаються (Колгоспник України, 8, 1957, 19).

2. тільки недок., перен., без (від) чого. Перебувати в дуже скрутних обставинах, переживати великі труднощі, зумовлені нестачею чого-небудь. Старий.. пояснив Миколі: — Розумієш ти? Вагон йому давай під меблі. Підождуть меблі, он шахта задихається без будівельних матеріалів (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 103); Землеробство західних областей [України] було вкрай відсталим і занедбаним. Селянство задихалося від безземелля (Комуніст України, 10, 1964, 74).

3. тільки док. Те саме, що задихатися. Разуєв спершу недовірливо взяв листа, але коли впізнав дідів почерк, задихнувся від радості (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 30); Вона задихнулась на півслові і, кинувши на плечі граблі, пішла з двору (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 227).

4. спец. Втрачати, знижувати свою якість, цінність; псуватися (про деревину, зерно і т. ін.). В умовах змінної вологості деревина бука швидко псується, або, як кажуть, задихається (Столярно-будівельна справа, 1957, 41).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 110.

Коментарі (0)