ЗАГА́ЙНИЙ, а, е.
1. Який повільно, уповільнено робить що-небудь; неквапливий (про людину). Ярослав, простодушний, міцний, як березовий окоренок, трохи загайний у рухах, сміявся на повен.. рот (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 175).
2. На виконання якого витрачається багато часу; копіткий, забарний (про роботу, справу і т. ін.). В'язали [горох] в снопи, скиртували і молотили. Загайна й дуже трудомістка робота! (Радянська Україна, 16.VI 1962, 2).