в означеннях
Тлумачення, значення слова «загальмовувати»:

ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАГАЛЬМУВА́ТИ, ую, уєш, док.

1. перех. і без додатка. Уповільнювати рух чого-небудь або зупиняти щось (звичайно за допомогою гальма). Згори їхавши, треба загальмувати воза (Словник Грінченка); Дорога була слизька, і не так просто було загальмувати авто (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 12); Уздрівши Дениса, вона загальмувала і, схиливши велосипед набік та впершись лівою ногою в землю, зійшла з нього (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 245); Шофер загальмував, але не спиняв, доки не дістав наказу Мухтарова спинитись (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 162); Володька загальмував ногами санки, дружелюбно глянув на Рубіна (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 9);
//  без додатка. Уповільнювати свій рух або зупинятися (про транспортні машини). Бандити оторопіли на цілу хвилину, і ця хвилина врятувала Анрі-Жаку життя: поруч загальмувала вантажна машина-п'ятитонка так, що з гальмів пішов дим (Юрій Яновський, II, 1954, 63); Поїзд раптом загальмував так несподівано, що Вадим дуже забився (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 275).

2. перех., перен. Затримувати розвиток, здійснення чого-небудь, бути гальмом (у 2 знач.). Тяжка й тривала боротьба проти татар о-монгольського іга серйозно загальмувала літературне життя давньої Русі (Радянське літературознавство, 7, 1968, 36); Знахідка документів давала в руки засоби загальмувати небажану Хомишину діяльність в селі (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 239).

3. перех., фізл. Викликати гальмування (у 2 знач.). Коли я, наприклад, чим-небудь зайнятий, мене скеровує певний дратливий процес, і якщо в цей час мені скажуть: «зроби те й те», мені стає неприємно. Адже це значить, що сильний дратливий процес, який мене займав, мені треба загальмувати і перейти потім до іншого (Павлов, Фізіологія вищої нервової діяльності, 1951, 127).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 67.

Коментарі (0)