в означеннях
Тлумачення, значення слова «загальний»:

ЗАГА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який стосується, торкається всіх, усього, поширюється на всіх, на все в цілому. — Виясни господареві, в якого зрубано виноградник, що це зроблено для загального добра, для забезпеки сусідніх виноградників від зарази! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 201); Милевський робить загальний поклін і кидається за Санею помогти їй одягтись (Леся Українка, II, 1951, 37); У дев'ятсот чотирнадцятому році його покликали на війну в перший же день загальної мобілізації (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 117); Здійснення радянських пропозицій про загальне і повне роззброєння принесло б радість і полегшення в кожну сім'ю (Наука і життя, 2, 1960, 7);
//  Який охоплює все, всіх. Несподівано серед загальної тиші луснув пістолетний постріл (Олесь Гончар, III, 1959, 121); Нарешті секунда загального оціпеніння пройшла (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 96).
 Загальний зошит (зшиток) — товщий від звичайного зошит. Комісар подав професорові загального зошита (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 134); Загальний страйк — організоване припинення роботи робітниками однієї або кількох галузей промисловості всієї країни як форма боротьби трудящих капіталістичних країн за свої політичні та економічні права; Загальні збори — збори всіх членів якогось колективу, організації. Увечері в Івчанці відбулися загальні збори місцевої організації РСДРП(б) (Михайло Стельмах, II, 1962, 188).

2. Признач. для спільного користування кількома, багатьма. У загальному, тісно набитому пасажирами вагоні, стояв гомін, чулися збуджені голоси (Василь Кучер, Голод, 1961, 383); Відчинились двері, і Михайло Михайлович пройшов через загальну кімнату до телефону (Леонід Смілянський, Пов. і опов., 1949, 44).

3. В якому беруть участь усі присутні. Зараз вийшов Балабуха, й розмова стала загальною (Нечуй-Левицький, III, 1956, 217); Годі було щось добрати в цьому загальному лементі (Олесь Донченко, III, 1956, 14); Загальне бенкетування мало в собі щось чарівниче. Юнаки оглядалися на всі боки, забувши про все на світі (Олександр Довженко, I, 1958, 228);
//  Який виявляється всіма, який виходить від усіх. За загальним визнанням і учнів, і вчителів, першим учнем у класі став Гришко Саранчук (Андрій Головко, II, 1957, 262); Хома, який умів з кожного покепкувати, водночас викликав і загальну симпатію до себе своїм гумором та затятим колективізмом (Олесь Гончар, III, 1959, 230).

4. У повному обсязі, у повній кількості, в цілому; весь. Віку були [дівчата] не зовсім похилого — близько шести десятків літ, коли брати загальну суму їхніх років (Юрій Яновський, II, 1954, 83).

5. Який містить лише головне, суттєве, без подробиць; основний. Отже доводиться Вам [М. М. Мочульському] обмежитися тими загальними відомостями, які я подав був Вам у попередніх листах (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 292); Роман.. з дивною кмітливістю навчився ловити загальний зміст чужих мов (Олесь Гончар, III, 1959, 145);
//  Який стосується основ чого-небудь, охоплює всі основні сторони чогось. Загальна фонетика; Загальна хімія; Загальний курс фізики;
//  у знач. ім. загальне, ного, сер. Те, що становить суть, основу чого-небудь. Поняття виникає внаслідок закріплення в мозку людини найменш змінного, стійкого, загального, тобто істотного в явищах дійсності (Радянська психологічна наука.., 1958, 152).
 У загальних рисах — у короткому викладі, без подробиць.

6. Який не має спеціального, фахового ухилу, спеціального призначення. Смикалов був студент заочного вишу, його завдання було прищеплювати комунарам загальні знання (Іван Микитенко, II, 1957, 502); Юрій Юрійович розумів, що такий огляд газет може дати учням і загальний розвиток (Олесь Донченко, V, 1957, 393).
 Загальна освіта — освіта, що дає знання з багатьох дисциплін без фахової підготовки. — Зараз іду в бій. А вас забираю з собою рядовими на два тижні. Там ви побачите мою освіту, загальну і військову (Олександр Довженко, I, 1958, 201).

7. Позбавлений конкретності, схематичний, абстрактний. Я вигукував на мітингах загальні фрази і радів.., що вже все цілком ясно, що земля у селян, фабрики у робітників (Олександр Довженко, I, 1958, 15); Хіба не вина поетів старшого покоління в тому, що появилося багато віршів загальних, верхоглядних? (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 31).

8. грам., філос. Який сприймається як відображення багатьох однорідних предметів, явищ і т. ін. Загальний іменник; Загальне поняття.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 67.

Коментарі (0)