ЗАГАРЦЮВАТИ, юю, юєш, док. Почати гарцювати. Загарцювали перед ґанком коні, завертілися на всі боки. Заблискали іскри під копитами (Олександр Довженко, I, 1958, 197); * Образно. Вирвалася звідкілясь з-за лісів і загарцювала над селищем та над полями буря (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 193).