в означеннях
Тлумачення, значення слова «загасати»:

ЗАГАСАТИ 1, ає, недок., ЗАГАСНУТИ, не; мин. ч. загас і загаснув, ла, ло; док.

1. Переставати горіти, світити, світитися. Книжки не хотіли горіти, обвуглювалися по краях, вогонь загасав (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 389); Затих, Загас пожар (Тарас Шевченко, II, 1953, 411); Коли розтулив [Данило] вії, то побачив, що вогнище зовсім загасло (Микола Трублаїні, I, 1955, 162);  * Образно. Хтось у вагоні пригадував, як страшно стало, коли загаснув Донбас, небо зробилось темне, тільки зорі сяяли (Юрій Яновський, Мир, 1956, 258).

2. перен. Переставати існувати, діяти; слабшати, зникати, завмирати. Здається, йшлося до кращого. Хліб зародив, ..загасали вогнища тифу та холери (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 440); Любов, що жевріла колись, Загасла вже давно (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 170);
//  Доходити до кінця; закінчуватися (про день). За днем веселим чи похмурим, Що загасає в сивій млі, За журавлиним тихим журом Проходить осінь по землі (Ярослав Шпорта, Ти в серці.., 1954, 118).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 73.

Коментарі (0)

ЗАГАСАТИ 2, аю, аєш, док., розм. Почати гасати.  * Образно. Темно-сірий стовп загасав на ріллях і понісся чортовим клуб'ям, затуманивши пилюгою дуба, що одиноко ріс на пустинному узгір'ї (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 12).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 73.

Коментарі (0)