в означеннях
Тлумачення, значення слова «заглядати»:

ЗАГЛЯДАТИ, аю, аєш, недок., ЗАГЛЯНУТИ, ну, неш, док.

1. неперех. Дивитися у що-, за що-, крізь що-небудь і т. ін., намагаючись побачити когось, щось. — Шукайте... трусіть скрізь! — гукає голова соцьким.. Соцькі кинулись по всіх кутках, заглядали під піч, під піл (Панас Мирний, I, 1949, 290); Христина похапцем надягає на себе материну, з підкачаними рукавами катанку, ..заглядаючи одним оком в дзеркальце (Михайло Стельмах, I, 1962, 155); Соломія оббігла навкруги хату, заглянула в повітку — коня й воза нема (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 380); Ольга заглянула в щілину дверей і побачила всю кімнату, завалену вузликами й клунками (Іван Микитенко, II, 1957, 289);  * Образно. У вікна знадвору заглядають квіти (Леся Українка, III, 1952, 717);
//  у що, розм. Нашвидку читати що-небудь, шукати довідку і т. ін., дивлячись у якийсь текст. Не бійтесь заглядати у словник: Це пишний яр, а не сумне провалля; Збирайте, як розумний садівник, Достиглий овоч у Грінченка й Даля (Максим Рильський, III, 1961, 211); Секретарка.. заглянула в список (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 60).
Заглядати в горшки див. горщок; Заглядати (заглянути) в душу (серце) кому — намагатися зрозуміти стан, почуття, думки кого-небудь. Він бачив перед собою людину, яка відкрито його зневажала, і йому хотілося заглянути їй в душу, почути від неї по-справжньому відверте слово (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 127); А хочеш любові людям, — то в серце їм заглянь (Андрій Малишко, Листи.., 1961, 6); Заглядати в зуби див. зуб; Заглядати в ложку (миску) кому — розглядати того, хто їсть, що він їсть і т. ін. Герман любив обідати сам, так, щоб ніхто інший не сидів при його столі, ..не заглядав йому в ложку (Іван Франко, VIII, 1952, 381); Заглядати в руки (до рук) кому — мати звичку просити підтримки; чекати від кого-небудь грошей, допомоги і т. ін. Рух народу — незборима сила, коли не ждуть манни з неба, а товчуть просо, не заглядають комусь до рук, а діють (Юрій Яновський, Мир, 1956, 100); Заглядати в чарку — пити алкогольні напої, зловживаючи ними. Після обіду.. Корнієва молодиця налила-таки [Варі] шкалик, дарма що свого Корнія вона струнчить весь час, щоб не заглядав у чарку... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 323); Заглядати смерті в очі (у вічі); Смерть заглядає (заглядала) в очі (у вічі) див. око.

2. неперех., перен., розм. Ненадовго заходити, заїжджати куди-небудь або до когось; навідуватися. Школа двокласова, гарна, з начальства ніхто не заглядає, співробітники — учителі — хороші (Степан Васильченко, IV, 1960, 37); Половина саду цвіте, Половина в'яне... Перше ходив, вірно любив, Тепер не загляне (Українські народні ліричні пісні, 1958, 185); — Зовсім городянкою стала [Марина]. На село і не загляне ніколи (Панас Мирний, III, 1954, 112).

3. неперех., перен. Освітлювати промінням, проникати світлом куди-небудь (про сонце, місяць і т. ін.). Місяць.. заглядав до дівчат у кімнату (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 57); Отак, буває, в темну яму Святеє сонечко загляне, І в темній ямі як на те Зелена травка проросте (Тарас Шевченко, II, 1953, 199); В діряві двері стодоли заглянув світанок (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 261); Проникати взагалі куди-небудь. У же присмерк заглядає у вікна тихої, загубленої серед лісів хати (Михайло Стельмах, I, 1962, 238).

4. перех., тільки док., діал. Побачити. Як тільки діти заглянули Параскіцу, вони в один мент розсипалися в різні сторони (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 272); З кождої з тих доріг можна було лиш тоді заглянути Панька, коли навмисне за тим дивився би, бо брама була глибоко в мурі (Лесь Мартович, Тв., 1954, 163).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 80.

Коментарі (0)