в означеннях
Тлумачення, значення слова «заглиблюватися»:

ЗАГЛИБЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ЗАГЛИБИТИСЯ, блюся, бишся; мн. заглибляться; док.

1. Входити, врізатися вглиб чого-небудь; опускатися, занурюватися в щось. Гостра пилка, заглиблюючись в дерево, виспівує зовсім так, мов жучок-музичка (Михайло Стельмах, I, 1962, 73); Тихо заглиблювалися у воду козацькі опачини (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 101).

2. Ставати глибшим. Зморшки на обличчі заглибились.

3. перен. Іти, їхати, пливти і т. ін. у глибину чого-небудь. Парубок зрозумів, що він збився з дороги, і замість того, щоб заглиблюватися в ліс і йти до ярів, вийшов на узлісся (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 245); Йшов [корабель] понад самим берегом. Тепер війна і далеко заглиблюватися в море небезпечно (Василь Кучер, Голод, 1961, 342); Особливу увагу Щорс приділив створенню при загоні добре організованої кінної розвідки.. Така розвідка швидко і непомітно могла заглиблюватись у ворожий тил (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 28); Зінька сподівалася, що настрій у неї покращає, коли вона заглибиться у лісові хащі (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 264). А. перен. Цілком віддаватися якому-небудь заняттю, поринати у щось, зосереджуватися на чомусь. Докія Григорівна заглиблюється в роботу. Вона ліпить схилену голову дівчинки (Олесь Донченко, IV, 1957, 163); Що далі заглиблювався він у читання, то більше хмурнішав його вид (Юрій Смолич, I, 1958, 59); Орися заглибилась у свої думки, хотіла розібратися у тому всьому, що творилося зараз з нею (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 163).
Заглиблюватися (заглибитися) в себе (в собі) — ставати замисленим, зосереджуватися на своїх думках, не помічаючи навколишнього.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 78.

Коментарі (0)