в означеннях
Тлумачення, значення слова «заголосити»:

ЗАГОЛОСИТИ, ошу, осиш, док. Почати голосити (див. голосити 1). Дитина, не вміючи оборонитися від цуценяти, ще й дужче заголосить, думаючи, що хто-небудь прибіжить його оборонити (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 172); Пішла селом, Плаче Катерина; На голові хустиночка, На руках дитина. Вийшла з села — серце мліє; Назад подивилась, Покивала головою Та й заголосила (Тарас Шевченко, I, 1951, 34); Баба припала лицем до подушки, та як заголосить! — О, моя ж дитино-о, та моя й дочечко-о... та коли ж і сподіваться тебе... таз яким же ти зятем і прийдеш до мене? (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 15);  * Образно. Сопілка заголосила востаннє, перейшла в жалібний хрипіт і затихла (Мирослав Ірчан, II, 1958, 73).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 83.

Коментарі (0)