в означеннях
Тлумачення, значення слова «загоряти»:

ЗАГОРЯТИ, яю, яєш і ЗАГОРАТИ, аю, аєш, недок., ЗАГОРІТИ, рю, риш, док.

1. Набувати засмаги, ставати смуглявим під дією сонячного проміння. Загоряє й чорніє тіло (Остап Вишня, II, 1956, 334); Уляна чистила картоплю, все ще надіючись на допомогу невістки, а та собі скинула халат і вмостилася на сонці загорати (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 233); — Ой душно тут на сонці! — сказала Сусана Уласівна. — Доки ми будемо тут пектися? Ти, Ватю, загориш (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 98);
//  Присмалюватися на сонці (про рослини). Осипався рясний цвіт у садах, палило сонце, в'ялило, — цвіт загоряв, облітав, — пекуча весна взялася (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 36).

2. тільки недок., перен., розм. Марнувати, гаяти час. — Ну, коли вже твоє серце сигналить, — махнув рукою Козаков, — то... загоряй, братва! (Олесь Гончар, III, 1959, 436); Правий фланг кров'ю сходить, з ніг валиться, а ми загораємо... (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 376).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 87.

Коментарі (0)