в означеннях
Тлумачення, значення слова «загороджувати»:

ЗАГОРОДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАГОРОДИТИ, оджу, одиш, док., перех.

1. Робити, ставити огорожу, загороду. — Скільки я на йому [на синові] того пруття побив — до неба тин можна було б загородити! (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 234);
//  Оточувати огорожею, відгороджувати що-небудь. Терлецький загородив невеличкий куток собі в подвір'я (Нечуй-Левицький, III, 1956, 38);  * Образно. Рот не город — не загородиш (Номис, 1864, №6990); Їх [запроданців] пан в Німеччині, що хтів би цілий світ Загородить в один колючий, ржавий дріт (Максим Рильський, II, 1960, 254).

2. Робити, утворювати перешкоду, бути перешкодою для будь-якого руху, перегороджуючи що-небудь. Раз у раз дорогу загороджував бурелом (Олесь Гончар, III, 1959, 99); Наватумчапи заспокоїлись тільки тоді, коли він [катер] пройшов між двома мілинами, що з моря загороджували вхід до бухти (Іван Багмут, Опов., 1959, 33); Колись.. пан ізвелів насипати добру греблю, щоб загородити річці дорогу в балку (Борис Грінченко, I, 1963, 402);  * Образно. Не пішли далі орди Батия — народ наш грудьми загородив їм дорогу, врятувавши цим самим світову цивілізацію (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 17). Загороджувати (загородити) собою шлях (прохід * т. ін.) — не пропускати кого-, що-небудь, заступивши дорогу, ставши на шляху. Козак та рязанець рубалися, відступаючи в отвір воріт, загороджували собою шлях погоні (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 103); — Не пущу! — загородила Юминчиха собою двері, вхопилася рукою за клямку. — Не пущу! (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 37).
Загородити рота (рот) кому — те саме, що Закрити рота (рот) (див. закривати). [Грицько:] Може хто дурне і скаже. Не загородиш же йому рота? (Панас Мирний, V, 1955, 237).

3. розм. Глибоко, з силою вганяти, устромляти в що-небудь. Скиба стоїть над столом із хлібиною. Почав різати скибку, — загородив ніж у хлібину і спинився (Андрій Головко, I, 1957, 320); Озвався [чоловік], загородивши в шевелюру пальці загорілої руки, щоб відгорнути пасма з очей (Іван Ле, Право.., 1957, 223); Вишневецький загородив у боки жеребцеві гострі остроги і, як тхір, чкурнув від Кривоносової шаблі (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 369).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 85.

Коментарі (0)