ЗАГОРТАТИ, аю, аєш, недок., ЗАГОРНУТИ, горну, горнеш, док., перех.
1. Обгортати чим-небудь,
замотувати в щось, роблячи згорток, пакунок;
протилежне розгортати. Онук Василько приглядався,
як дід дбайливо загортав портрет у нову мамину хустку
(Петро Козланюк, Весн. шум, 1952, 46); Хліб Уляна загорнула в
лопушняк і поклала в холодку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 237);
// Закутувати, укривати, захищаючи від холоду, спеки
і т. ін. Вона ледве протиснулась крізь натовп — в
новому цупкому кожусі, яким загортала дитину (Михайло Коцюбинський,
II, 1955, 102); Рана майже не боліла. Валика добре
перев'язав її, покривши м'якушкою хліба і павутинням
та загорнувши плече кленовою корою, щоб швидше
зросталися кістки (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 37);
// перен.
Оповивати, роблячи невидимим; затуляти. За думками
Дмитро не помітив, коли низькі хмари загорнули і
сховали від очей сонце (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1960, 60).
2. Загинати, заломлюючи краї, кінці чого-небудь (догори, назад і т. ін.). Вітер.. загортав поли кожуха, намагався зірвати шапку (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 67); Загорнув [Кола] косми за вухо, тріпнув головою (Олексій Кундзіч, Пов. і опов., 1951, 47).
3. Накладати одну полу одягу на іншу. Макар замовк і, сховавши в кисет люльку, загорнув на грудях чекмінь (Максим Горький, Опов., перекл. Хуторяна, 1948, 11).
4. Засипати, закидати чим-небудь (яму, борозну
і т. ін.). Оселимося над Дніпром. Будемо разом
загортати окопи на його берегах, зрівнювати воронки від
снарядів і бомб, посадимо яблуні (Віталій Логвиненко, Давні рани,
1961, 62); При садінні дерев ями загортають землею
лише верхнього родючого шару ґрунту (Колгоспник України, 2,
1957, 32); Сніг наче ждав, коли загорнуть яму, і
навскісно почав падати на землю (Михайло Стельмах, I, 1962, 176);
// Орючи, прикривати, пригортати землею добрива,
зерно і т. ін. Підживлення буряків провадили буряковими
сівалками, обладнаними спеціальними сошниками, які
загортали добрива на глибину 10—12 сантиметрів
(Нові способи вирощування цукрових буряків, 1956, 92); Ми.. Зерно
добірне, силою налите, В ріллю поклали, загорнули
вглиб (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 71).
5. перен., рідко. Брати, захоплювати собі. Мошко
загорнув і присвоїв його [маєток] (Іван Франко, II, 1950, 344);
Спершу загорне котре [з дітей] бараболі з півложки,
обережно, на кінчик, щоб і для молока місця не забути,
потім тихенько заверне ложкою до миски з молоком і
ще обережніше затопить її... (Дмитро Бедзик, Студ. води,
1959, 69).
♦ Чужими руками вогонь загортати — те саме, що
Чужими руками жар загрібати (див. жар). Чужими
руками добре вогонь загортати (Номис, 1864, № 9665).