в означеннях
Тлумачення, значення слова «загортатися»:

ЗАГОРТАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗАГОРНУТИСЯ, орнуся, орнешся, док.

1. Обгортатися чим-небудь, замотуватися в щось. Гордовита конвалійка загортається у звої свого листя (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 288);
//  Закутуватися, укриватися, захищаючись від холоду, спеки і т. ін. Христя ще дужче заривається у подушки, ще більше загортається коцом (Панас Мирний, III, 1954, 302); Підпариха загорталась в кожух і стогнала (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 53); — Загорніться в мішки, а то промерзнете, — гукав шофер до вантажника Івана Чубірки, що сидів у кузові (Михайло Томчаній, Закарп. опов., 1953, 41);
//  перен. Затулятися, оповиватися чим-небудь, стаючи невидимим. І степ.. знов став у мряку загортатися... (Андрій Головко, I, 1957, 172); Сонце загорнулося в хмари, з степу дихнув.. гарячий вітер (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 40).

2. Загинатися, скручуючись, заломлюючись. Щоб кайма на кутах [хустки] не стягувалась і не загорталась, черепашки в цьому місці будують частіше (В'язання крючком, 1957, 62); Волосся їй якось незугарно загорнулось над головою вгору (Леся Українка, III, 1952, 649).

3. розм. Закриватися, складатися (про щось розкрите, розгорнуте). Книжка впала на софу й загорнулась (Нечуй-Левицький, I, 1956, 558).

4. тільки недок. Пас. до загортати. При поперечному прорізуванні тупими лапами [культиватора] рослини загортаються землею, а бур'яни залишаються непідрізаними (Колгоспник України, 4, 1959, 12).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 86.

Коментарі (0)